Але, народ! Що там у вас по партіях та закладках? Збираюсь я рубати такий екстра наркотик, що аж слина піде. Не хочу просо себе прокачувати, чуйте сподіваюсь?
Отак, одного прекрасного дня я вирішила, що пора вийти зі звичних рамок та випробувати щось новеньке. Зокрема, псилоцибинові гриби – це моя нова вже закладка в житті. Я говорю, це вам не пудра або там щось інше примітивне. Але про все по порядку, давайте я вам розкажу, як саме це все сталося.
Закинувши свої початкові пошуки в інтернеті, я не очікувала такої кількості пропозицій. От це вам не будь-який звичайний хімік, ви знаєте. Ось так, роздивляючись серед зелених об'яв, я вибрала найбільш вигідну пропозицію – "Псилоцибінові гриби, перша якість. Краща ціна в місті!". Він мені до дому доставив, так що я навіть не замовляла.
Коли він до мене по прізвищу попер, видно було, що це не зовсім новак. Він мав такого чалого вигляду, наче вже накурився чимось інтересненьким. Після здачі грошей, я швидко повернулася до свого вай-фаю та розпакувала цей мій "сюрприз".
Ох, хлопці! Я замислилася, як все ж підкумарила. Якби ви бачили моє обличчя, коли я вийняла гриби з пакетика. Була там така краса, такий колір, як колорадський жук!
Щоб не загубити всю есенцію, я вирішила приготувати мушлі з цими щедрими грибами. Ну як, главний кухар у своєму пікантному надриві. Додала трішечки цибулі, часнику – вже слина пішла. А ще туди попала трошки масла, щоб це все гарно зігрілось. Та пропізнала їх таки, оті гриби – такі ріденькі, вчиняли вони хіба що втертий ефект на моє тіло та розум.
Тим часом, я облаяла свою ванну з повним розмахом. Вирішила, що досить мені бути звичайною, як всі інші. Хотілось чогось крутого, як в відео у блогерів. Та й фіг з ними, з тими блогерами – я сама можу зробити класні спа-процедури.
Діти, знаєте, моя ванна виявилась найкращим місцем для пісочниці. Там я слухала свою улюблену музику, плювала на всіх і все, і просто відчувала себе богом світу.
Наче я відкрила для себе нову сторінку в моєму житті. Кожен раз, коли я поправлялася, мені здавалося, що я здатна на все. Дивилася на своє відображення у дзеркалі та не могла повірити своїм очам – це ж істина, це царство, це абсолют.
Напевно, хтось може подумати, що я необдумана та безглузда. Але я не згодна. Я не химік, та але мої експерименти цілком вправляють моє чуття.
Тоді я згадала, що ще не випробувала кисеньну маску. Вирішила взяти свої спа процедури на новий рівень. Заскочила в аптеку, купила маску, ну і почала своє творіння.
Один з моїх друзів, також ветеран наркотичних розваг, сказав мені, що якщо хочу вижити, то маю порахувати час, скільки я збираюсь знаходитися у наркотичному оп'янінні. І ось я лежу на своєму новому шикарному дивані, підкумарена та готова відзначити найкращі миті свого життя.
Час летить, я проваляюсь в своєму світі, де немає ніяких проблем, страхів, лиш солодкий забуття. Невдовзі я починаю відчувати, що мій розум занурюється на глибину темряви, а думки стають вдвічі глибшими.
Здається, мені навряд чи вдасться убитися на наркотиці так сильно, як я хотіла. Це якщо говорити про фізичну смерть, звісно. Але відчути себе одним з тих світлих духів, які знаходяться між різними світами – ось це мені під силу.
Все вже позаду, я знаходжуся в тому стані, коли все просто хороше. Моя душа літає уночі, наче комаха навколо світла. А я знаю, що завтра все буде так само класно, бо я так само зачарована своїми закладками.
Друзі, навіть не знаю, як вас вітаю. Мабуть, найкращий спосіб – це запропонувати вам зі мною покататися на хвилі наркотичного екстазу. Але згадайте, що тут є свої правила та ризики. Дякую за увагу та пам'ятайте, що це все-таки молодіжний сленг.
Братцы, давайте сразу в тему! Расскажу вам, как я на закладки закинулся колесами с псилоцибиновыми грибами, да еще и диплом писал. Это было не просто офигенно, это была жесть, которую никогда не забуду!
Так вот, я был в полной заднице. Диплом в универе торчит, а мозги как зип-лок, ничего не лезет. Нужно было что-то придумать. И тут я вспомнил про своего старого друга Джефа. Он всегда был фанатом эфедрона, но не отказывался и от других штук, вроде популярного сейчас добра - псилоцибиновых грибов.
Я решил зайти к нему в гости и пообщаться о всех проблемах. Кстати, Джеф был достаточно экстравагантным типом и всегда перегибал палку, но я это уважал. Он рассказал мне, что грибы он закупает у какого-то темного персонажа, который везет их из глубинки. Но дело в том, что грибы были не всегда доступны, их можно было найти только по разным закладкам на темных сайтах. И, конечно же, такие вещи часто заканчиваются проперлом.
Я решил попробовать свою удачу, и Джеф рассказал мне, как правильно сориентироваться в этом грибном мире. Он дал мне адрес одного заслуженного поставщика и вспомнил, что у него еще завалялся немного ЛСД-25. Ну, я подумал, чего же не взять сразу все?! Ведь диплом не осилишь, пока приходу не устроишь!
Когда я получил свою посылку, я уже был в страшном предвкушении. Знал, что на этом вечере я закинусь колесами и красиво накручу свою голову. Все эти радуги, вихри, вселенная в капле воды - ммм, даже думать приятно! И да, еще я запасся разными закусками, чтобы грибы работали лучше.
Так вот, я сел за комп и начал делать диплом. И, братцы, вы не поверите, какие идеи в голову приходили! Я словно в другой реальности приобрел знания, которые раньше не мог понять. Скорость печати стала космической, а диплом вырос в геометрической прогрессии!
Но где-то через полчаса я почувствовал, что грибы начинают давать о себе знать. Перед глазами стали мелькать цветные квадраты, а пальцы на клавиатуре словно танцевали сами по себе. Это был просто кайф! Я погрузился так глубоко в свои мысли, что все вокруг исчезло.
Но, братцы, эфедрон тут еще не дал сбою! Я схватил свою бутылку с эфедрином и принял пару таблеток. От этого все в голове прояснилось, и я снова готов был заставить клавиатуру работать на полную катушку!
Но не все так просто, братцы. Пока я писал диплом, эфедрон и грибы сплелись в одну красивую паутину из идей и фантазий. Я просто не хотел останавливаться, они так прекрасно работали вместе!
Тут я решил сделать перерыв и позвонить Джефу, чтобы поделиться новостью. Он тоже был в шоке, что я так сильно прокачался и даже предложил мне свою помощь с дополнительными идеями. Ведь у нас у каждого свое видение, и иногда оно так круто комбинируется вместе!
Но, братцы, настал момент, когда я понял, что приходу уже конец. Я закончил свой диплом, и теперь он был просто шедевром. Я смотрел на него и не верил своим глазам. Неужели это все я сделал под влиянием закладок и колес?!
И вот, когда я сдал диплом, меня вызвали к преподавателю. Я так переживал, но как оказалось, его интересовало, как я смог такую работу написать. Я честно признался, что использовал закладки и колеса, и оказалось, что преподаватель тоже был не против подобных экспериментов. Правда, он все равно предложил мне в следующий раз попробовать обойтись без этого.
А я, братцы, даже не знаю. Ведь получилось так круто! Я закинулся колесами, проперло грибами, подкрепился эфедрином, и в итоге сделал диплом, который был одобрен преподом. Это был настоящий квест, ребята! А пока что, я готов праздновать свой успех и продолжать исследование наркотического космоса!
